Карачев - Библиотека, Заря, статьи, обзоры.

Влада на багнетах не могла триматися довго. Боротьба з голландцями міцно пов'язана в історії з китайським родом Чженів. Повстання проти колонізаторів, підтримані з материка, набирали сили. Не допомогли голландцям ні грізні форти, ні європейська зброя. У 1662 році завойовники були викинуті з Тайваню.

На острові зміцнювалося правління китайської адміністрації — спочатку імператорської династії Мін, а з кінця XVII століття династії Цін. Налагоджувалося господарське життя, колишні «королівські поля» були передані в оренду селянам. Відроджувалися гірнича справа, будівельні роботи, місцеві ремесла. Пожвавилася торгівля як на самому острові, так і за його межами.

Два століття правління китайської династії Цін зміцнили економіку острова, структуризували тайванське суспільство. Населення зросло до 2 мільйонів чоловік. Добровольці посилено освоювали незаймані землі. Невисока орендна плата сприяла зміцненню селянських господарств. Одного врожаю сім'ї орендаря вистачало на три-чотири роки. Великий надлишок рису ішов на материк. 20 суден перевозили через протоку в Китай тайванський цукор.

У середині XIX століття європейців знову почав спокушати «ласий шматочок» — Тайвань. Під час відомих «опіумних війн» англійські ескадри неодноразово бомбардували тайванські порти, але закріпитись на острові силою не змогли. Перемогли врешті-решт дипломатія і торгівля. За Тяньцзінським договором 1858 року, який Китай уклав з Англією та Францією, іноземні судна могли швартуватись у портах ІДзілун і Гаосюн, у містах Альпіні і Даньшуї відкрилися консульства зарубіжних держав.

Після китайсько-французької війни 1884 року цінська династія надала Тайваню статус окремої провінції. Тайвань розпочав мирні реформи. Між містами Цзілун і Синьчжу проклали залізницю. Набагато зросли морські перевезення вантажів. Були засновані промислові підприємства, закладені шахти по видобутку вугілля і сірки. Відкрилися навчальні заклади: школа західних наук («Сисюетан»), училище телеграфістів, школа для дітей аборигенів. Було також наведено порядок у збиранні податків, поліпшено фінансову систему.

Та завершити реформи не вдалося: на морському горизонті спалахнула заграва війни "ремонта фотоаппаратов canon".

У новітній історії Тайваню налічується Під владою₎ коли острів перебував окупантів   владою іноземних загарбників. У китайсько-японськш війні 1894—1895 років тайванський гарнізон був готовий стояти до кінця. Острів поділили на три лінії оборони. Добровольці сміливо вступили в битву з ворогом. Але центральний уряд з материка не надав необхідної допомоги збройним загонам Тайваню. За Симоно- секським мирним договором, підписаним у 1895 році, Щнська династія віддала Японії Тайвань і острови Пенху.

Патріоти Тайваню не припинили боротьби проти окупантів. Гірські загони селян-добровольців разом із військовими частинами, що не склали зброї, чинили відчайдушний опір японцям. Але сили були нерівні. На боці загарбників була сильна військова машина Японської імперії і звіряча жорстокість до тайванців. Військовий губернатор Кабаяма вважав для себе правилом страчувати щодня біта міських воріт Тайбея 6—7 патріотів. Після трьох місяців такої «каральної окупації» Кабаяма оголосив про «повне упокорення острова».

Так само, на грубій силі і жорстокості, побудували японці окупаційний режим. Згідно із «законом № 63 про "загранпаспорт киев"» губернатор видавав укази для безвідмовного виконання. Смертна кара ставала вироком для тих, хто намагався консолідуватися в громадські об'єднання, не кажучи вже про спроби підпільної боротьби. Усього протягом п'яти років було заарештовано понад 8 тисяч чоловік, із них три з половиною тисячі жорстоко страчено.

У 1911 році в Китаї спалахнула Синьхайська революція. Вищим народним піднесенням стало революційне повстання в місті Учані, яке завершилось перемогою 10 жовтня 1911 року.

Революційна хвиля, піднявшись в Учані, переможно покотилася Китаєм. Пінська імперія розвалювалася на очах. Одна за одною китайські провінції звільнялися від влади імператорського Пекіна. Епіцентр революції пере- містився на початку грудня в район Шанхай — Кантон. 24 грудня у Шанхай прибув перший революціонер Китаю Сунь Ят-сен. Революція "Загранпаспорт" проголосила його першим президентом Китайської республіки.